Весна йде - красу несе

Мета. Ознайомити дітей зі святом зустрічі весни. Пробуджувати пізнавальні інтереси до української народної пісні, звичаїв, побуту. Виховувати глибокі почуття любові до рідно­го краю.

Обладнання. Національні костюми, костюм Весни, обрядове печиво (веснянки), солом'яна лялька Зима, віночки.

Учасники свята одягнені в народні костю­ми, дівчатка зі стрічками на головах.

Діти (декламують).

– Кожна пора року має свої особливості, свою красу, але жодна з них не оспівана так весело й ніжно, як весна.

– Весна – це сонце і тепло.

– Весна -- це радість усьому живому, що прокинулось від зимового сну.

– Весна — це зеленцвіт і пахощі квітів.

– Весна — це світлі надії.

Ведуча. З давніх-давен люди з великою радістю

зустрічалинайкращу пору року – весну. Раділи приходу весни всі: і старі, і мо­лоді, і діти. Та справжній прихід весни пов'язували зі святом Явдохи, котре припада­ло на 14 березня (за старим, стилем – 1 березня). До цього для випікали обрядове пе­чиво, так звані веснянки.

(Хлопчики й дівчатка беруть веснянки в до­лоні і з простягнутими руками йдуть до се­редини сцени, закликають весну).

Всі разом.

Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимочка у возочку,

Літечко в човничку.

(Хлопці приносять солом'яну ляльку «Зиму». Четверо   дітей   у   червоних   костюмах   із хустинками в руках бігають навколо Зими, імітуючи вогонь. Забирають ляльку-Зиму - вона вже згоріла).

Ясне сонечко усміхається,

Зима лютая вже жахається.

Зима лютая з хуртовинами

За горами вже, за долинами.

Зеленіють гаї вітами.

Прикрашають луки квітами.

Ясне сонечко зустрічаємо,

Весну красную ми вітаємо,

Красну весноньку довгожданную,

Любу гостоньку всім бажаємо.

(Діти   стають  у коло   і  ведуть  хоровод, співаючи).

Весна уже, весна іде —

Весну вітаймо, діти.

Весна вінки нам принесе.

Вінки чудові, квіти,

Ставайте хутко парами,

Веселії малята,

Та підемо ми радісно

Весну зустрічати.

(В кінці пісні в коло стає дівчина — Весна).

Діти.

Весна, весна, днем красна,

Що ти нам, весно принесла ?! 2 р.

Весна.

Я вам принесла літечко, літечко

Ще й зелене житечко, житечко.

Діти.

Весна, весна, днем красна,

Що ти нам, весно, принесла?! 2р.

Весна.

А вам, дівчата, по вінку, по вінку

З хрещатого барвінку, барвінку.

Весна роздає віночки дівчата

(Діти стають у коло і співають).

Весно, весно, весняночко,

Прийди до нас, подоляночко.

Прийди до нас, теплом утіш.

А ти, сонечко, світи ясніш.

Ти, густіший дощику, упади, упади

На городи, на левади, на сади,

На багаті наші землі, на родючі,

Щоб пшениці колосилися, як тучі;

Щоб горою піднімалися жита;

Щоб у праці розквіталися літа.

Іди, іди, дощику, упади,

Щоб плодами наливалися сади,

Щоб родило і у полі, і в дворі,

Щоб співалось од зорі і до зорі.

Щоб цвіли черешні, зацвітали вишні.

Щоб зростало наше щастя

все вище та вище...

(Дитячий гурт стоїть розірваним колом, десь за його межами сховалась подоляночка. Діти виконують рухи, про які співається у пісні).

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала,

До землі припала. (2р.)

Ой, встань, ой встань, Подоляночко.

Умий личко, наче скляночку,

Та візьмися в боки.

Скачи свої скоки.

Біжи до Дунаю —

Бери ту, що скраю.

(Діти розділились на дві групи. Взялись за руки і стали напроти один одного. На кожен рядок, що співається, сходяться, а потім — розходяться).

А ми просто сіяли, сіяли,

Ой див ладо сіяли, сіяли.

А ми просто витопчем, витопчем,

Ой див ладо, витопчем, витопчем.

А як же ви втопчете, втопчете!

А ми коні випустим, випустим.

А ми коні злапаєм, злапаєм.

А чим же вам лапати, лапати!

Ой шовковим неводом, неводом.

А ми коні викупим, викупим.

А за що вам викупляти, викупляти!

А ми дамо сто срібних, сто срібних.

Не візьмемо й тисячі, тисячі.

А ми дамо дівчину, дівчину.

Ми дівчину візьмемо, візьмемо.

Ой летіла зозуленька.

(Діти ходять по колу парами, посередині «літає» зозуленька. Під кінець пісні пари «міняються», тобто кожна дитина шукає собі нову пару, зозуленька теж. Кому не буде пари, той стає зозулькою).

Ой летіла зозуленька через сад, через сад,

Розпустила пір'ячко на. весь сад, на весь сад.

Ой хто ж теє пір 'ячко підбере, підбере,

Той сизую зозуленьку забере, забере.

Хоровод «Кривий танок».

(Діти  стають у коло.  На площину кола сідають на хустинки три дівчинки, утворю­ючи трикутник. Ведуча дівчинка на початку веснянки розриває коло і веде дітей навколо дівчаток, що сидять, утворивши підкову,

за­микає її).

Діти (співають).

А в кривого танця

Та не виведу кінця.

Треба його та виводити,

Треба його та находити.

Ой вінку ж, мій вінку,

Та хрещатий барвінку,

Ой я тебе та й ізвила

Та ще вчора, та ізвечора,

Та ще вчора, та ізвечора,

Та темнесенької ночі,

Та темної ночі,

Та при ясній свічечці.

Ой я ж тебе та повісила

У терені та на дереві,

У терені та на дереві,

На золотім кілочку,

На золотім кілочку,

На шовковім шнурочку.

Ведуча. Так наші пращури проводили зиму і зустрічали весну, яка радісно й весело з'яв­ляється на світі!