субота, 24 вересня 2016 р.

З краю в край йде Святий Миколай

«З КРАЮ В  КРАЙ  
ЙДЕ  СВЯТИЙ  МИКОЛАЙ»



Звучить тиха  музика, на сцену виходить учень (в образі давнього історика) і розповідає історію життя та чудеса Святого Миколая
Святитель Миколай, архієпископ Мір Лікійських прославився як чудо­творець і великий угодник Божий. Він народився у місті Патарі Лікійської області, що на південному узбережжі Малоазійського півострова. Був єдиним сином благочестивих батьків Феофана і Нони, що до цього були бездітними і щиро молилися Богові, щоби дарував їм дитя. Після народження Миколая його мати одразу ж зцілилася від дошкульної хвороби, а сам святий вже від початку життя виявив свою схильність до аскетизму – по середах і п'ятницях вживав грудне молоко тільки один раз, після вечірніх молитов батьків.
Пізніше, вже будучи священиком, Миколай горів великою любов'ю до людей. Про це свідчить така історія. Дізнавшись про нужду і злидні одного, раніше заможного жителя Патара, святий врятував його від великого гріха: маючи трьох дорослих доньок, цей житель мав задум віддати їх у дім розпус­ти, щоби врятувати від голоду. А святий Миколай для того, щоб цього не сталося, вкинув у їхнє вікно три мішечки із золотом. Займаючись доброчин­ністю, Святий завжди прагнув
зробити це таємно, приховати свої добрі спра­ви. Цей факт і став початком доброї традиції таємних подарунків на Миколая.
За творення чудес під час подорожей святитель Миколай вважається покровителем усіх мандрівників, особливо мореплавців.
Доживши до глибокої старості, святитель і чудотворець, архієпископ Мір Лікійських Миколай упокоївся (приблизно 345-351 р.), але і після смерті про­довжуються чудеса біля нетлінних мощей святого. І сьогодні ті, хто побував в Італії у місті Барі, привозять маленькі пляшечки із прозорою рідиною і зобра­женням Миколи Угодника. Це миро або так звана "свята манна", яка безпе­рервно точиться з кісток та останків святого.
Багато століть лежать у гробниці ці мощі. Спершу вони були в місті Міри у кафедральній церкві, а у 1087 році були перенесені в італійське місто Бар. У місті є навіть особливий журнал, який виходить друком раз на рік, і в ньому детально описують всі випадки зцілень та інші ознаки того; як угодник Божий продовжує свою святу діяльність на землі.
Миколай Угодник був маловідомий за життя, про нього дійшло до нас всього дві-три розповіді-епізоди. Це означає, що за життя його ніхто, окрім близьких та мешканців маленьких Мір, не знав. І асе ж святитель Миколай ніби залишився серед живих. Отже, є такі святі люди, які, не прославивши себе за життя, продовжують молитися за свої братів і сестер і творити в цьому світі справи милосердя.
Радуйся, Миколаю, Великий Чудотворче!

Звучить музика, на сцену вихо­дять двоє ведучих.
Ведучий 1.  (під музику).
Був колись дідусь старенький,
Мав багатство немаленьке,
Щире серце мав у грудях,
Пішов дідусь поміж люди.
І усе-усе, що мав,
Бідним людям дарував.
Лікував їхні хвороби... Ковалі і хлібороби
Всі з бідою йшли до нього,
Бо він силу мав від Бога.
(Музика стихає)
Вже давно старця немає,
Та він всім допомагає,
Хто його про що благає,
Бо й по смерті силу має
Дух святого Миколая.
Ведучий 2,
3 небес на землю в час нічний
Приходить Миколай святий.
Дарунки щедрі нам приносить.
Здоров'я всім у Бога просить,
Чудес чекає весь народ,
Усяких благ, земних щедрот...
Стає добрішим білий світ
Без потрясінь, нещасть та бід.
Тож чудотворця славлять всі,
Бо він у величі й красі
Приходить, щоб добро творить.
Радіє небо і земля,
Всіх Божа ласка окриля.
І воскресає рідний край
Іде угодник Миколай.

(Ведучі йдуть зі сцени). Звучить пісня "Миколаю, пома­гай".
«Миколаю помагай»
Нині небо, небо веселиться,
І зраділа, зраділа землиця,
Отворивсь Господній рай –
Іде в славі Святий Миколай …
Святий Миколай,
Все нам помагай!
На землі він жив убого,
Та святим він став у Бога,
Заслужив ласки небес,
Сотворив много чудес.
Святий Миколай. Все нам помагай.
Хто до нього в біді прибігає.
Від святого скору поміч має,
Бо він молиться за тих,
Що в терпіннях великих.
Святий Миколай,
Все нам помагай.
Миколаю, просим Тебе нині,
Моли Бога про долю Вкраїні,
Хай попаде вся біда,
Визволи з неволі зла.
Святий Миколай,
Все нам помагай
1 учень.
В ніч святу із хати в хату,
Де дівчатка й козачата,
Рік за роком з краю в край
Йде угодник Миколай.
Всім слухняним, працьовитим,
Справним і хазяйновитим
Подарунки він кладе,
Хрестить – й тихо знов іде.

2 учень.
Миколай спішить із раю
Дивних голубих небес,
Бо, напевно, добре знає,
Що всі ждуть його чудес.
Ждуть найкращих подарунків,
Розмаїтих книжечок,
І цікавих там малюнків,
І до снігу саночок.
3 учень.
Час минає безупинно,
Україна жде гостинно
День святого Миколая,
Що шанований у краю,
Діти радісно чекають
Вони добру пам'ять мають,
Зустрічають Миколая
 Він для них дарунки має.
Я ж його одне благаю:
Дар такий, якщо лиш вдасться
Якнайбільше дати щастя,
Бо його не вистачає.
Що робити з ним?
Я знаю. Якби вдосталь щастя мала,
Я б його пороздавала.

Звучить пісня "Прийди, святи­телю".

Виходять двоє ангелят (звучить дзвін).
1. Слава Богу!
2. Добрий вечір!
1.  Чи немає тут малечі,
Яка спати не лягає,
Бо святителя чекає?
2.       Ми до вас посланці з неба,
Є у нас така потреба:
Хочем достеменно знати,
Чи побожні діти в хаті?
1. Чи слухняні і ретельні,
    До роботи завжди пильні,
    А чи старших поважають?
    І чи церкву не минають?

2. Бо сьогодні день незвичний,
    Ходить світом гість величний.
    Там, де в душах спокій, рай,
    Завітає Миколай.
1. А хати, де злість нуртує,
І Антипко там панує,
Чудотворець пише в книгу,
Він розтопить в серці кригу.

З'являється Антипко (Звучить хаотична мелодія).
Антипко.
Тут святому нічого робити,
З цими дітьми буду я дружити!
Я навчу бешкетувати,
Битися, брехати.
Як малята вередують,
Я від радощів танцюю.
Скачу гопки "гоп-са-са",
Гетьте, ангелята, тут паную я.
Заходить святий Миколай і наста­вляє проти
Антипка патерицю із хрестом.
Святий Миколай.
Ні, Антипку, постривай,
На малят не зазіхай,
Чисті душі малюків
Утікають від гріхів!
Тут зібрались діти чемні
І слова твої даремні.
Забирайся звідсіля,
Пропади, потворо зла!
(Хрестить Антипка і той з верес­ком тікає).
Святий Миколай.
Згинув злий, пора настала,
Торжествує Божа слава,
Благословення з неба вам несу:
Слава Ісусу Христу!
Ангели і діти. Слава навіки!
Звучить пісня "Ми чекали Мико­лая".
Святий Миколай.
Бачу: очі лю­бих діточок
Променіють ясним світлом зірочок,
Тут в серцях живе любов,
Тішуся, що вас знайшов.
Знаю добре, вряди-годи
Тягне діток на пригоди,
(киває пальцем)
Щоб не сталася біда,
Мушу я вершить чудеса!
Когось відвести від розетки,
Окріп забрати з табуретки,
Комусь про світло світлофора на­гадати,
А часом навіть привстидати.
Тепер же я вас запитаю:
А хто які молитви знає?
Хто вивчив пісню чи вірша,

(Хто хоче нам затанцювати?)
1 учень.


Я розкажу молитву:
Свя­тий Отче Миколаю, я тебе благаю,
Рученьки складаю: від усякого зла,
Всілякої біди ти нас захисти!



Святий Миколай.
Дуже гарна мо­литва, молодець!

2 учень.
А я розкажу віршика:
Я сьогодні цілу ніч
Вирішив не спати,
Бо прийде через вікно
Миколай до хати,
На святого вперто жду
3 вечора до ночі,
Та чомусь, як на біду,
Злипаються очі.
Що робити, я не знаю,
Ой засну достоту.
Порадь, отче Миколаю,
Як прогнать дрімоту!

(Діти виконують танець).
Святий Миколай.
Спасибі, добре потрудились,
Та, мабуть, уже втомились?
Старались, діти, ви щосили,
То й нагороду заслужили,
Залишаю вам цей мішок з да­рунками,
З чарівними з небес подарунками.

(Ангелята заносять мішок)

А тепер прощавайте, маленькі,
Будьте приязні й чемненькі,
Господа не забувайте
І мене на другий рік чекайте.
Діти   співають   пісню   "Яка радість, який рай".

Ведучий 1.
Щороку на день святого Миколая до нас приходить багато прекрасних людей, щоб привітати нас зі святом і поділитись теплом своїх сердець.

(Виступи гостей)
Ведучий 2.
Просимо піднятися всіх, хто святкує 19 грудня День ангела: маленьких Миколок, поважних Миколаїв.
(Звучить мелодія пісні «Ой хто, хто Миколая любить»)





Немає коментарів:

Дописати коментар