«Моя країна – Україна»

Тема: Виховний захід для учні початкових класів

           «Моя країна – Україна»

Мета:

    формування в учнів  розуміння того, що Україна  – наша рідна країна, а українська мова - скарб, без   якого не може існувати ні народ, ні держава в цілому;

    ознайомити дітей з складом українського віночка, з походженням назв квітів; формувати естетичні смаки, ціннісне ставлення до рідної української мови;

    виховувати інтерес до народних обрядів, бережливе ставлення до природи

    виховувати глибокі почуття любові до України, рідного краю, української мови.

Обладнання: український віночок,  коровай, вишиті рушники, квіти, кольорові стрічки, мультимедійна презентація.

Хід заходу:

Слайд 1

Вчитель

    Сьогодні свято української мови і писемності. Воно має величезне значення, адже мова – це душа народу. І сьогодні ми зібрались, щоб вшанувати Україну, українську мову та проведемо свято, приурочене цій події.

Слайд 2+ музика

Ведучий 1

Любіть Україну, як сонце любіть,                                          

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну живу і нову,

І мову її солов’їну.

Ведучий 2                                                                             

Вельмишановні вчителі, дорогі учні!  Ми раді вітати вас на нашому святі. Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут живуть наші батьки, тут жили наші прадіди – тут корінь роду українського, що сягає історією не на сотні, а на тисячі років.

Заходять гості

Слайд 3

Учень з хлібом                                                                     

Я- учень з щедрою душею,

На вишитому рушникові хліб несу.

Горжуся Україною своєю

І в серці бережу її красу!

Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Вітаємо з хлібом, любов ю  і миром

Хліб хай ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилось у мирі!

                                      

(учні  кладуть коровай  на столі)

Слайд 4

Українська народна пісня «Дорогі гості»

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості та столом

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі,

Хорошії гості від душі …

 Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес,

Хай збереться рід наш увесь

Слайд 5

Учениця

Що таке Батьківщина?                                                                   

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека

І діброва далека,

Учень

Облітав журавель                                                        

Сто морів, сто земель

Облітав, обходив.

Крила, ноги натрудив

Ми спитали в журавля.

Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

 «Краще рідної  немає!»

Учениця

Над землею сонце встало                                                       

І дорогу осіяло.

Добрий ранок, Чорне море.

Добрий день, Карпатські гори!

Над землею пісня лине,

Це для тебе, Україно!

Слайд 6

Учень

Є багато країн на землі,                                                                          

в них озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

та найкраща завжди – Батьківщина!

Учениця

Є багато квіток запашних.                                                   

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніша завжди поміж них та,

що квітне у рідному краю.

Слайд 7

Учень

Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,                                 

і верби над ставом й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ.

Це рідна моя Україна.

Учениця

Моя Батьківщина – це злагода й мир,                                 

та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

й дитинство моє світанкове.

Слайд 8

Учениця

Привітний і світлий наш сонячний дім,                               

Я радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня і усмішка тата,

В любові й добрі тут зростають малята

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім – це моя Україна»

Учениця

Рідне небо, ясне сонце,                                                         

Місяць, зорі срібні,

Рідний народ - українці,

Всі до нас подібні.

Учениця         

Ми живемо в Україні,                                                           

де в степу із краю в край,

на добро усій країні

визріває урожай.

Де пшениця достигає

 колосиста, золота,

де неначе море грають

 і шумлять густі жита.

Учень.                                                                                            

Я люблю Україну

Слайд 9

Учениця

Де сяє сонце золоте і журавлі курличуть                            

В саду черешенька цвіте, вечерять мама кличе.

 Співає сонячні пісні уся моя родина,

Бо я вродилась на землі, що зветься Україна!

Учень.

Ми є діти українські,                                                            

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш - Україна,                                                  

Красна та багата.

Учениця

Де у світі кращі гори                                                  

Де таке повітря свіже,

Де ясніше сонце світить

Де гарніше зорі сяють

Де ж миліше пахнуть квіти,

Як  у нашім любім краї.

Ведучий   1

Дякуємо нашим декламаторам. А тепер запрошуємо гостю нашого свята, Марійку,  із піснею.

Слайд 10

Співає пісню

Хлопець. Хто ти, дівчинко маленька?             

Дівчинка. Доня я Вкраїни-неньки.         

                  Українкою зовуся

                   Й тою назвою горджуся.

Хлопець. А по чім тебе пізнаю?                       

Дівчинка. По вкраїнському звичаю.

                  В мене вдача щира й мила

                  І відвага духу й тіла.

                  І душа моя здорова –

                  українська в мене мова.

Хлопчик. А скажи дівчинко,  де твій   рідний край?

Слайд 11

Дівчинка. Батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

 кожного з нас народила.

Хлопець. А який у тебе гарний віночок на голівці. Розкажи про нього.

Слайд 12

Дівчинка Український віночок - не просто прикраса, а й оберіг, «знахар душі». У віночок вплітають різні квітів. Про них розкажуть мої сестрички

Слайд 13

1-а дівчинка (у віночку з квітів чорнобривців)                   

Чорнобривці 
Гарні квіти біля хати 
Навесні садила мати. 
Чорнобривці чорноброві 
Квітнуть в тиші вечоровій. 
Чорнобривці чарівні 
Так і просяться в пісні.

Слайд 14

2-а дівчинка (у віночку з квітів незабудки).              

Є на світі різні квіти

І на полі, і в саду.

Але кращих я ніколи

Від цих квітів не знайду:

незабудки чарівні

Слайд 15

3-тя дівчинка (у віночку з ромашок)                                   

Між ромашок в лузі біля річки

Йшли в віночках білих дві сестрички.

Віддаля і розпізнати важко.

Де малі дівчатка, де ромашки.

Слайд 16

4-тя дівчинка (у віночку з маків)                                         

Яблунька 
Яблунька, яблунька в нашім сау. 
Ранком до яблуньки радо іду 
Пахне-квітує вже яблунька біла. 
Я ж тебе, яблунько, тут посадила

Слайд 17

5-а дівчинка (у віночку з квітів  барвінку).                         

Барвінок 
Барвіє барвінок у нас біля хати, 
Синіє над стежкою ніжний хрещатий. 
І каже барвінок: "Є квіти у мене 
І листячко те, що й зимою зелене'.

Слайд 18

6-а дівчинка (у віночку з гронів калини)                                       

Калина 
Ось калина-над рікою   

Віти стелить по воді.

 Хто це щедрою рукою

 їй намистечко надів?

 Червонясте, променисте

 Розцвітає, як вогонь.   

 Дай хоч трошечки намиста,

 Калинонько, і мені.  

 Слайд 19

7-а дівчинка (у віночку з волошок).                                     

Волошка 
Там, де колоси налиті. 
Розцвіла волошка в житі. 
На голівці у волошки 
Поселилось неба трошки.

Слайд 20

         Дівчинка Ще до віночка у давнину  в’язалися стрічки, які треба було вміти в’язати і символи їх знати. Про це розкажуть мої брати.

Слайд 21

        1-й хлопець. Найпершу у віночку, в'яжуть коричневу стрічку - символ землі-годувальниці.                                                             

2-й хлопець. Біля цієї стрічки з обох боків в’язали жовті стрічки – символ сонця.                                                                                    

3-й хлопець. За жовтими стрічками в'яжуть  зелені - сим­вол краси і молодості.                                                                             

 4-й хлопець. За світло-зеленими стрічками в'яжуться блакитні стрічки - символ неба.                                                                                     

5-й хлопець. За блакитними стрічками в'яжуть сині - символ води.

                                                                                                        

  6-й хлопець. Далі в'яжуть жовтогарячу стрічку - символ хліба.

                                                                                                         

7-й хлопець. В кінці  в'яжуть фіолетову стрічку - символ мудрості людини.                                                                                                      

Слайд 22

Ведучий  2.  Вийшов гарний, чарівний  віночок. Чарівний він тому, що кожна квітка, заплетена у віночок, має свою чарівну силу: барвінок є символом життя, калина - символ краси та символ нашої України.

   Дівчинка 2.  Яке прекрасне свято! Які милі діти! Все так чудово! А на якому гарному рушнику лежить коровай! А цікаво, що символізують вишиті  кольори на ньому?     

Слайд 23

Хлопець 1. А я тобі розкажу. Червоний колір – це колір калини, яку завжди любили і шанували в Україні. А ось чорний колір – це колір землі-годувальниці. Рушник – це символ людського щастя і добробуту, він несе в собі історію українського народу, ніби  говорячи  до нас   рідною мовою.                                                                           

Ведучий  1  Справді, мова – це найцінніше духовне багатство , я якому живе народ, передає з покоління в покоління мудрість і славу, культуру і традицію. Наша мова різнобарвна, віками народ витворював собі мову , від звука, слова – до молитви.   

Слайд 24  + музика

Молитва за  Україну (під музику)                  

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многіє, многіє літа.

Слайд 25

(виходять всі учні)

Учениця

Солов’їну, барвінкову,                                                 

Колосисту – на віки –

українську нашу мову

в дар дали мені батьки.

Учениця                                                             

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, –

бо ж єдина – так, як мати,  –

 мова кожного із нас!

Учень                                                                                    

Наша мова калинова

І ласкава, і медова,

І багата, і небідна -

От що мова наша рідна.

Учениця                                                                               

Мово рідна! Колискова!

Материнська рідна мова!

Мово сили й красоти -

Яка ж прекрасна ти!

Учениця                                                                               

Ти постаєш в ясній обнові,                                                   

Як пісня линеш, рідне слово, 

Ти наше диво калинове,

Рідна, материнська мово!

Слайд 26

Ведучий 1, 2

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов їна.

Любіть, шануйте, оберігайте

Усе, що зветься Україна.