У царстві Флори

(Звучить музика П.І.Чайковського «Вальс квітів». В танці кружляють діти в костюмах квітів)

1-й ведучий. Велика і красива Буковина: неозорі степи, зелені Карпати, пущі, лани. Кожна доріжка, деревце, колосок, квітка, травинка — невід'ємна ча­стина її природи, її багатства і краси, без яких нам не прожити. Ми дуже любимо свою землю.

2-й ведучий.

Я — землі цієї паросток зелений,

Я — землі цієї крапля дощова,

Заплелись у мене, приросли до мене

Жито і дерева, квіти і трава.

1-й ведучий. Квіти — вічні супутники нашого життя. Палахкотять біля вікон наших осель золотим сяй­вом мальви і жоржини, чорнобривці і маки, буяють нагідки, троянди, дзвіночки, айстри.

2-й ведучий. Квіти, як і музика, створюють підне­сений настрій, надихають на творчість.

1-й ведучий. Сьогодні у нас свято барвистих квітів — наших друзів. Що вам відомо про окремих представників квіткового братства рідної природи, про квіти наших лук, лісів, полів, клумб?

(Звучить музика, виходить дівчинка Флора у вінку, заквітчана квітами).

Флора. Свято квітів! Свято! Свято!

Всі на свято! Всі до нас!

Троянда.

Чуєте пахощі в нашім дворі?

Квіти розквітли в ранковій порі!

Тут на світанку сам дощик ходив,

Білу Лілею від сну розбудив.

 Мак.

Чисто помилися Мальви в росі, –

Личенька круглі, рожеві усі.

Нижче, під ними, — красуні Вогні,  / Дуже вони до вподоби мені.

Ромашка.

Синій Панич покрутився на тин:

Як поглядає відтіль на Жоржин!

Знаю, він кличе Жоржину в танок:

Свято сьогодні у наших квіток.

 Чорнобривець.

А Чорнобривець бровою моргне,

Ніжкою тупне — гопак нам утне.

 Флора.

Біла Лілея з Майором для нас

У квітнику танцюватимуть вальс.

(Знову звучить музика, квіти кружляють у танці).

 Флора. Чарівний світ казкового квіткового царства. Скільки легенд, переказів, казок складено про них! І кожна ще й досі таїть у собі чимало незвіданого, за­гадкового, таємничого. Ось придивіться до цієї квітки (показує на троянду). Мабуть, жодній квітці не присвя­чено стільки легенд,  поем,  віршів,  як троянді.  Нині відомо понад 10 000 сортів троянд.

Троянда. В одній із легенд розповідається, що, коли з морської піни біля берегів Кіпру виникла пре­красна богиня Афродіта, земля дуже розсердилася і вирішила створити щось не менш прекрасне.

Флора. Так виникла квітка троянди, яка своєю красою покликана змагатися з самою богинею краси. У багатьох країнах вирощують на плантаціях спеціальні сорти троянд, з яких добувають цінну тро­яндову олію.

Троянда.

А внизу троянда красувалась

Б платті з оксамиту і парчі,

В сонечку веселому купалась,

Омивалась росами вночі.

Флора.

Розцвіли червоні маки вранці по росі.

Я піду і назриваю маків для краси.

А тоді найкращу квітку в коси заплету,

 І сама посеред поля маком зацвіту.

Мак.  Мак — давня рослина. Його красиві, яскраві квіти   завжди   привертали   увагу  людей.   Про   це свідчить насіння маку, знайдене на місцях стоянки первісної людини. Важко сказати, з якої країни він почав поширюватись на планеті.

Флора. У березні, коли земля пробуджується від зимового сну, в лісі трапляється побачити таку карти­ну: ніби клаптики блакитного весняного неба впали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев та чагарників. Це квітує провісник весни — пролісок.

(Звучить музика з «Пір року». П.І. Чайковського, виходять проліски).

Проліски

1 -й Пролісок. Я — перша квіточка весни.

2-й Пролісок. Я — пролісковий цвіт.

3-й Пролісок.

Я пережив зимові сни

 І знов родивсь на світ.

 4-й Пролісок.

У мене — очі голубі,

Такі, як неба синь.

 1-й Пролісок.

Росту між кленів і дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

2-й Пролісок.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

3-й Пролісок.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

4-й Пролісок.

/ вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту.

Бо знають, що зима мине,

Всі разом. Коли я зацвіту.

1-й Підсніжних. Ми, підсніжники, — теж ранні по­сланці зеленокосої весни. Наші квіточки, наче вито­чені з коштовної порцеляни білосніжні дзвіночки, за­стеляють усе довкола.

2-й Підсніжник. Та не поспішайте нас зірвати. Пам'ятайте: ми потребуємо охорони. У багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, во­ни зникають, або вже зовсім зникли, бо виривають їх із цибулинками. Підсніжник дуже легко культивувати. (Вибігають діти в костюмах дзвіночків і  дзвонять у маленькі дзвоники).

1-й Дзвіночок. Дзвінок веселий ріс у полі на роздоли.

2-й Дзвіночок. А чарівник побачив — школяри­кам одніс.

3-й Дзвіночок. Тихенько чарівничі слова промо­вив він, –

4-й Дзвіночок.

/ став дзвіночок мідним,

Розсипав чистий дзвін.

5-й Дзвіночок.

/ кожен учень в школу

На клич дзвіночка біг.

(Всі квіти стають у півколо).

Троянда.

Тільки й щастя, тільки й жити,

Поки буде сонце гріти, —

Пов'янем колись!

Чорнобривець.

Як там буде — знає доля.

А ще поки — наша воля,

Гуляй, не журись!

 Флора.

Кожній квітці навесні / Сняться кольорові сни.

Кульбаба. Кульбабі сняться золоті,

Тюльпан. Тюльпану — сни червоні.

 Дзвіночок.

/ дуже-дуже голубі —

Дзвіночку лісовому.

Бузок. Бузку — бузкові сняться сни,

Волошка. Волошці — волошкові,

Ромашка. Ромашці — білі від роси,

Фіалка. Фіалці — фіалкові.

Мак.

А вранці прокидаються

Квітки і там, і тут.

І райдужними зграйками

Для всіх навкруг цвітуть.

(Звучить «Вальс квітів»).

Флора.

Люби природу не як символ

Душі своєї.

Люби природу не для себе, —

Люби для неї.

Квіти — це історія народу,

Квіти — це наша природа.